|
«Танці в масках» – книжка року |
|
|
|
 Цього року мою книжку «Танці в масках» («Нора-друк», 2006) було визначено як кращу українську книжку (белетристика) за версією читачів тижневика «Кореспондент». На першому етапі читачі журналу висунули/визначили мою книжку як цікаву та варту рейтинґування, потім вони ж голосували за неї доволі активно! «Танці в масках» посіла4 місце, за що я дуже вдячна своїм читачам – читачам журналу «Кореспондент». А вже потім експерти своїм голосуванням/обговоренням закріпили за текстом перше місце.
Отже, «Танці в масках» – краща українська белетристика в 2006 році за версією цього шанованого мною видання:
www.korrespondent.net/zhurnal/projects/top_book
www.korrespondent.net/textonly/197645
www.kpmedia.com.ua/index/289/
Я вдячна всім співробітникам журналу, які зі мною спілкувалися та працювали. Дякую Ірині, Юліям, Олексію, Антону, Маші, Наталці. Фотосесія була вдалою та смішною. Згадайте, як я стрибала, чи як намагалася «елеганські» всістися на книжковому пагорбі; чи як намагалася гратися кубиками з літерами, а літери, чомусь, були або для хуліганських слів, або ті, що складали мої ініціали.
З усім цим пов'язано кілька смішних історій. Наприклад, одна про те, як мене «застукали» біля туалету господарі кримського будиночку, де я відпочивала, з журналом та ручкою – щоб я негайно дала їм автограф (це з серії «відчуйте себе кайлі міноуг»). А друга про те, як мій батько не міг зупинитися та продовжував купувати число «Кореспондента» з моєю пикою на обкладинці. «Просто не можу. Йду, а тут ти. Сидиш і дивишся. Рука так і тягнеться».
Окремо хочу подякувати всім, хто голосував, для кого «Танці...» щось значать в житті. Дя-ку-ю!
|
